"Піду втоплюся", Андрій Миколайчук Скінчилось кохання, скінчилося все Заглядає сонце у вікна осель. Там люди щасливі, та сумно мені, Піду утоплюся, спочину на дні. Піду втоплюся у річці глибокій, Шукати стануть, не скоро знайдуть. Ти будеш плакать спливатимуть роки Мене до смерті не зможеш забуть. 20 лет с тех пор пошло, елки-палки, 20 лет. Вот еще "Підпільник Кіндрат" , только жаль вступления нет, в котором Миколайчук говорит: Тим, хто в важкі буремні роки боротись не переставав, хто у підпіллі гнав горілку і добрим людям наливав. И дальше У буремні роки він зброї не склав, за свободу й щастя удари прийняв, небезпеці в очі мужньо дививсь, палачам проклятим не коривсь.